Кодеин напиток Lean (лин) Калуга

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Мне все началось с тупого курева. Друзья пошли в магазин закладок, ну я и подумала - что, бро, почему бы и мне не скооперироваться? И мы пошли нахаляву закладки штриховать. Там, вот, адские цветочки, надписи, вишенки... Я решила себя попробовать, ну, бро, какие-то бензы - это как раз мое!

А потом один мой дружок, называет себя ДеЦЬ, предложил попробовать марочку. Я говорю, ну охереть, а он, типа, это не охереть, а просто меф. Сказал, что марочка - это совсем другое, более грязное и нервное. Но я люблю экстрим, так что даже не подумала и согласилась.

Марочка, бляха, какого цвета она была? Забыла. Но то, что она принесла со своими штрихами - это точно помню. Я от первой дозы балдела - галлюцинации на все головы делились! Просто сел в уголок, нахватался, и все начало вертеться и переплетаться. Было как в фильмах, эта галлюша меня взяла прямо в дурочку.

Или это была моя дурочка? Что ты думаешь, бро? Может, я сам пошел на это, ведь я искал приключений, по самые яйца раз другого наркозависимость, а теперь вот сижу, тупо и дурочкаю.

Но я все равно не сдалась. Открыла свою лабу, купила надолго мою новую мишень - мефедрон, или, проще говоря, меф. Сидела, курево грузила, а потом вдыхала и думала, шо же будет с моей дурочкой, если вдруг откажу от куритья и перейду на прущие вещества? Неужели закончится мое галлюцинационное путешествие?

Но я решила пройти этот путь. Пробовала все, что моя лаба предлагала - от простенькой кодейна до грязного мефа. Грузилась, нюхала, заглатывала глотками, пока не взлетала по полной программе. И знаешь что? Это был какой-то суррр, бро! Как будто космос рядом, а я просто управляю ракетой своей. Мои галлюшки уже не нужны, я в них сам по себе живу!

И курить я не хочу, это такое скучное дело, как сериал, который все по пикселям показывает. Мне нужна новая дурочка, каждый день - новая галлюша. Я просто наслаждаюсь каждым вдохом, будто это последний. У меня все в порядке, я не брошу свою прущуюся жизнь!